Об EXPERT

Услуги EXPERT

EXPERT-центр
Свій. Гідний.

Статьи

Архив

Подписка

На главную страницу

Статьи

ГРА У ДУРНЯ?

Гра у дурня і не більше. Чи то для Президента та його оточення улюблена гра, чи то підступні дії наших рідних "геніїв - фахівців" з виборних технологій, чи "рекрутованих" росїйських, чи то результат роботи суспільного розуму всіх вищезгаданих, чи то нас просто мають за дурнів. Якщо це гра у дурня, так хоч би зрозуміти у якого: підкидного чи переводного.

З одного боку подивишся: ніби в "підкидного" гра. Карта - вільні ЗМІ, що об"єктивно та достовірно висвітлюють події, а телеефір, взагалі, "взірець" демократичних свобод, хоча і сповідує один і той же погляд на усе те, що робиться навкруги, в тому числі і на президентську кампанію. І цей "вільний" телеефір зображав одне єдине - жагуче прагнення всього українського народу висунути на майбутніх президентських виборах нинідіючого. Люди майже молилися на його "святість", і все висували і висували. Нам мізки промивали і промивали. Вирішувалося основне завдання: щоб з екрану не сходило ім"я нинішнього. А інших претендентів ніби і не існує. Де - нє - де промайне прізвище якогось претендента. Постановка за правилом з принципу "з глаз долой ...". Непогана режисура.

З другого боку поглянеш: ніби в "перевідного" гра. Майже всі претенденти є депутатами Верховної Ради. Той і нападки на Верховну Раду спрощують боротьбу з конкурентами - всі одразу під "прицілом". Малювати з Верховної Ради ворога народу дуже приваблива ідея, хай той же народ її і обирав. І тільки чути, що Верховна Рада і така і сяка. А монтаж з перебивочками чого коштує, кого не спитай на вулиці - всі обурені народними обранцями, їх діями чи бездіяльностю. А які плани! Отак "одним пострілом...". Гарно вигадано.

Ні, все ж, мабуть, в "підкидного". Завдання: треба з нинідіючого змалювати справжнього Президента, того, хто знає куди йде та куди веде усю країну. Тяжко видати керівництво за "методом наукового тику" за цілеспрямовані програмні дії уряду, що супроводжується не тільки стабілізацією економічної ситуації в країні, але й економічним зростанням. І не важливо, що результат дій керівництва нинідіючого кожен відчуває на собі. У кожного, мабуть, щось коїться з особистою чутливістю, чи то колективне марення. І якщо це визнати, то автоматично визнається досягнута стабільність і позитивні зрушення в економіці. І якщо мізки промивати і промивати, то, можливо, й вийде, що водночас всі перестають бачити зростання цін та збільшення "дірок у кишені", по всіх усюдах зубожіння населення, дітей, як "майбутнього держави", з простягнутою рукою , людей похилого віку, як "обличчя держави", що порпаються в контейнерах зі сміттям. Так, задля того, щоб примусити забутися та все це не бачити, тут потрібне застосування технологій "промивки мізків" вищого гатунку.

Ні, все ж, мабуть, в "переводного". Бо в тому, що зроблено та не зроблено, винні всі, окрім тільки вищої посадової особи в державі. То були винні прем"єри, то винна вся вертикаль виконавчої влади. І під чиїм чутливим керівництвом вона будувалася? Хто будував, контролював і контролює? Стоп. Тут перетасовуємо. В усьому винна Верховна Рада, що теперешня, що попереднього скликання, весь час не давала і не дає працювати нинідіючому. От і тепер таку низку указів "перекроює". Але не тут то було. Тут гра цікава йде.

По-перше, укази - це показник роботи, і чим їх більше, тим краще, тим більше, під кінець можливості їх видавати. По-друге, укази не повині бути бездоганними, бо не дай боже ще приймуться в більшості. По-третє, весь цей вал квапливої "напівфабрикатної" указотворчості повинен бути сповненим дбайливим ставленням до як можливо більшого кола тих, хто буде обирати. Раніше чомусь не дбав, а тут як переймається! По-четверте, з усього валу "напівфабрикатів" є дуже важливі та суттєві укази для найближчого оточення, як плата за послуги теперешні та стимул за послуги в майбутньому. Стоп. Тут змахлювали!

Проте, ідея кмітлива, тобто роздача добра. Як, прийме Верховна Рада весь указотворчий пакет - виграш, не прийме - теж виграш. Коли не прийме, буде можливість відсутністю логіки у народних обранців дивуватися, буде можливість нарікати на заполітизованість дій Ради через перебування в її рядах претендентів-конкурентів, буде можливість Верховну Раду і виборців протиставити, звинувативши першу в нехтуванні інтересів останніх. Перебір, тобто лишню карту потягнув.

Приклад поганого виконання - це телеміст-шоу "отця нородів" з країною, де "отець", обдарований телепатичними здібностями і щирим сердцем, одним розчерком пера вирішує тут же виникаючу проблему. Ні, це вже занадто. Тут вже виникає нав"язлива думка: що то за укази, та потреба прискіпливо придивитися: чи мають укази економічне підгрунтя, чи то економічні укази взагалі, чи тут що інше. Може, голе політиканство та прагнення "запудрити" нам мізки? ... Перетасовуємо.

Знову роздача, мабуть, в "підкидного". Передвиборне піклування про малозабезпечених, про пенсіонерів, про військовослужбовців, про... І чому це лише перед виборами? Знову шоу, передвиборне шоу. Це ж пряме нехтування людьми, їх життям, їх долями! Перетасовуємо.

Гра в "перевідного"? Як вигідно голосувати про недоторканість депутатів. Яка чудова "паралель" депутатська недоторканість - корупція. Проте, корупція - це безпідставні пільги, це вільні економічні зони, це спеціальні режими інвестиційної діяльності, це території приоритетного розвитку, це чиновничий апарат, це влада. Стоп. Перездача.

В "підкидного" гра? Підкидується козир - боротьба зі злочинністю. Крим "очистили", Схід країни "чиститься", в Одесі півтора десятка кілерів піймали, у них, мабуть, табірні збори були, та інше. Боротьба триває, тобто її зображення від виборів до виборів. Ой, щось не те. Теж перездача.

І знову в "перевідного"? Треба розіграти карту компромату. Компрометація, дискредитація та відволікання уваги - це старі перевірені засоби. Їх краще використовувати проти самих-самих реальних конкурентів. Там "неперевірену" інформацію подав, там щось не доказав, там щось перебільшив - так і досьє склав, не даремно ж гроші сценарісти одержують.

А тепер - в "підкидного"? Карта залякування в грі. Версія про небезпеку "червоного реваншу" і єдиного хто в небезпеці може протистояти. Єдиний - це нинідіючий. Задумка непогана, якщо поверхи дивитись, а по суті - хибна. "Червоний реванш" можливий лише тоді, коли зубожіння народу дійде краю. Тоді вже край?! А де так звана стабілізація та покращення ситуації, про які казалося раніше? Логічна помилка - не та карта розігрується.

Гра в "підкидного" продовжується? Багатоходова комбінація. Зрозуміло, демонструється всенародна підтримка нинішнього. Він перший здобуває заповітний мільйон підписів у свою підтримку. Їх збирають зовсім не добровільно-принудливо - це ми всі бачимо і в це ми всі віримо. Цікаво, а сам він вірить? Але ще більш цікаво, як зібрали підписи ряд кандидатів-"конкурентів", котрі на перший погляд не мали цієї можливості. Тут, мабуть, нові технології з клонування, останнє досягнення науки. Оце так гра. Які кошти, які сили!

Проте, так і не зрозуміло, в якого з нами дурня грають, а може нас за дурнів мають?!

EXPERT - 20/07/99

Вверх ...