УКРАЇНСЬКІ ПАРАЛЛЕЛЬНІ СВІТИ.

Світ перший. Світ квітучої України. Світ, осяяний дитячими посмішками, де дитячі майданчики та галявини парків сповненні дитячим галасом. Світ, де батьки гуляють з дітьми алеями парків і радіють, дивлячись на своїх нащадків, нащадків у яких є майбутнє, створене самє батьками. Світ, де доброзичливістю і радістю сяють обличчя бабусів, що безтурботно відпочивають, посідаючи в тіні вічного дубу у алеї парку з відчуттям поністю виконанного богру пред державою, - тепер держава турбується за них. Світ, добра і справедливості.

Україна - незалежна держава. Вона має усі атрибути держави: Державний прапор, Гімн, Конституцію. Вона має могутні збройні сили, що здатні відстояти її незалежність.Це світ демократії та суспільних свобод. Україна - демократична держава. Свобода слова - один з приоритетів, зтведженних державою як один з ідеалів відкритого суспільства. Мас-медія незалежні і є справжньою четвертою владою. Влада перша, законодавча, - приклад щоденної турботи за майбутнє громадян і держави в цілому. Влада друга, виконавча, - приклад вболівання за день сьогодняшній. Влада третя, судова, - приклад не тільки чесного судочинства, а і честі взагалі.

Президент - спражній державник, що обстоює інтереси держави у світі та інтереси кожного громадянина зокрема. Державник-реформатор, дії якого промірковані, логічні та послідовні і націлені на процвітання країни. Розквіт виробництва, розквіт науки, освіти, культурний розквіт. Кожне слово, кожен вчинок Президента - це підстава для поваги. Всі поважають один одного, кожен сповнений поваги до себе. Нас усіх переповнює гордість за країну. Світ краси і любові.

І світ другий, наш світ. Згорбленна під тягарем Україна. Бур”ян на дитячих майданчика. Тиша алеями парку. Рідкі перехожі: одні, що спішать кудись у справах, інші - у пошуках пустих пляшок. Бубуся у переході з простягнутою рукою. Світ бруду, безчинства та свавілля.

Декларованна незалежність України. Проте, усе незалежне життя йде згідно Меморандому МВФ. Президент країни, що перебуває у почесному супроводі мера сусідньої держави Юрія Лужкова, який наголошує на территоріальних претензіях до України щодо Севастополя. Земля, родюча українська земля, котру все намагаються пустити у продаж за безцінок. Демократія с “приватизованим” мас-медійний простором “головною” дійовою особою сюгодення. Держава, де немає і натяку на паритет “гілок” влади та їх співраці, де одна, виконавча “гілка” влади прагне до підкорення інших: присвоює собі функції законодавчої влади, “спрямовує” судовою владою та “керує” ЗМІ.

Світ, де Президент виставляює себе реформатором. Президент, реформаторський курс якого привів до падіння економіки країни майже на двадцять три відсотка. Президент, котрий предендує на другий строк президентства, бо вже навчився керувати і десь у глибині всецільного економічного занепаду роздивився загальну стабілізацію ситуації та часткове економічне зростання. Де Президента, як головного організатора і керівника виконавчої гілки влади, їм очолюванної, тільки і чути: то те проспали, то те. Де занепад науки,освіти, культури. Проте кримінальний розквіт. Світ, де Президент, що не може зв”язати два слова. Президент - за якого соромно. Де Україна - держава маленької частки дуже багатих і інших, злиднів. Держава, де люди розучилися поважати як себе, так і один одного. Влада, що не поважає людей, і де люди не поважають Владу. Світ, котрий хочеться покинути.

Адже, як перейти в паралельний світ?