Об EXPERT

Услуги EXPERT

EXPERT-центр
Свій. Гідний.

Статьи

Архив

Подписка

На главную страницу

Статьи

"БОЙОВІ" ДІЇ РОЗПОЧАТО. "ЗАГИБЛИХ" ПОКИ ЩО НЕМАЄ.

24 серпня - День 8-ої річниці Незалежності України став днем, який чітко вказав на диспозицію основних сил "ворожих" таборів, та таборів "нейтралів-запроданців", що мають намір приймати участь в президентській кампанії.

Таким чином, 24 серпня можна з впевненістю вважати початком "баталії".

Витримка покинула і кандидата №1, і його прибічників. І, якщо до цього часу супротивники застосовували один відносно одного лише "розвідку" чи то "розвідку боєм", то тепер почалися широкомасштабні "бойові" дії.

Спровокувала "війну" "Заява чотирьох" на Чернечий горі під Тарасовим дубом. Четверо кандидатів у президенти: Олександр Мороз, Євген Марчук, Олександр Ткаченко та Володимир Олійник зробили спільну заяву до народу України, до діючого Президента. А також заявили про спільні подальші дії в президентській кампанії, і про підтримку у подальшому єдиного кандидата від "четвірки".

Вищезгадані чотири кандидата на найвищу державну посаду, відчуваючи різке поглиблення загальної кризи в Україні, звернулися до Леоніда Даниловича Кучми з категоричною вимогою "припинити глумитися над добрим, працелюбним і терпеливим народом! За шість років Вашего прем"єрства і президенства Україна втратила більше, ніж за роки фашистської окупації". "Негайно відзвітуйтеся перед людьми за своє керування. Усвідомте свою провину. Попросіть у людей прощення", - вимагали вони.

Про підготовку спільної заяви кучмівський штаб, можливо, знав заздалегідь, але завадити цьому ніяк не міг. Мабуть, тому був такий "загадковий" вираз обличчя першої особи держави на трибуні під час параду, присвяченого святкуванню 8-ої річниці незалежності України

По суті президентська команда спромоглася зробити лише одне: "забути" пустити в ефір 4-х хвилинне святкове поздоровлення Голови Верховної Ради, що було записане на відеокасету та передано на УТ-1.

І лише 27 серпня, нарешті оговтавшись від шоку, блок в підтримку Л.Кучми дав "гучний залп" з чесно "прихватизованого" каналу в зовсім "незаангажованій" програмі "УТН-панорама" по коаліції чотирьох.

Рекогносцировка на "полі битв" за президентство за попередніми даними дала такі результати:

28.07.99р. задекларовано "пакт трьох" про чесні вибори. Угоду "Про дотримання основних принципів вирорів Президента України (Угоду про чесні вибори) підписали три кандидата в президенти - Є.Марчук, О.Мороз та О.Ткаченко.

Л.Кучма, голова ПСПУ Н.Вітренко, лідер НРУ Г.Удовенко і голова ЦК КПУ П.Симоненко не приєднуються до "пакту трьох".

Петро Симоненко, коментуючи свою відмову, сказав, що він "не підписував би відразу цю угоду без рішення керівного органу партії". (Дмитро Скрябін. "Розум, честь і совість" минулої епохи не приєдналася до Угоди про чесні вибори"., "День" №148, 13.08.99р.).

Наталія Вітренко заявила, що це "витівка номенклатури, яка знає чиє сало з"їла". ("Леонід Кучма:"Это не мужики"., "Независимость" №223,03.08.99.).

Леонід Кучма тільки і спромігся на репліки: "Это не мужики, я ответственно об этом говорю, ... у хлопцев что-то не все в порядке, чтоб писать такие формулировки...". "Я Президент Украины и, как гарант Конституции несу ответственность за все и вся", - запевняв він як громадськість, так і себе. ("Леонід Кучма:"Это не мужики"., "Независимость" №223,03.08.99.).

Далі Леонід Данилович наголосив, що йому ніхто не пропонував участь у підписанні Угоди. На що Сергій Головатий зауважив: "Я, як член комісії Єльяшкевича, стверджую, що Л.Кучмі, як і всім п"яти зареєстрованим на той час кандидатам у президенти країни, було направлено офіційне запрошення". (Дмитро Скрябін."За п'ять років влада відучила народ вірити в себе"., "День" №141, 04.08.99р.).

Згодом до Угоди про чесні вибори приєднався Юрій Костенко. Пізніше угоду підписав Юрій Кармазін, та Олександр Базелюк звернувся з подібним бажанням.

Незабаром лідери УСДП та однієї з частин РУХу Василь Онопенко та Юрій Костенко відповідно підписали спільну заяву про створення об'єднання націонал-демократичних сил, декларувавши своїм основним завданням формування спільної програми дій соціального, економічного, духовного та політичного відродження України. Обидва політика заявили про свою готовність зняти свої кандидатури на користь того спільного кандидата від об:єднання, у якого будуть найвищі шанси стати новим президентом України.

14.08.99 року в Одесі на зустрічі з виборцями Юрій Костенко конкретизував свою позицію: "Я не можу шукати компромісів у стані Вітренко, Симоненка і навіть Мороза. Тому, що це люди різні за політичними позиціями, зокрема, Мороз займає непридатну позицію щодо земельної реформи: тільки через мій труп. Це означає, що й надалі триватиме словесна облуда, розмови про перевагу колгоспно-радгоспного ладу ... Що можна сказати з приводу пропозиції шановного соціал-демократа: об"єднатися всім проти чинного Президента. Я стою на тій позиції, що має бути політична відповідальність за наслідки того, що робиш. А інакше, мовляв, вийде "збірна солянка": праві, ліві, центристи, всі інші. А потім ніхто і не розбере, кому ж відповідати, якщо ситуація стане катастрофічною". (Михайло Аксанюк. "Чи повторить Юрій Костенко помилки "старого" Руху?", "День" №150, 17.08.99р.).

Зробивши тандем Онопенко-Костенко з прицілом єднання найвигіднішого, і в першу чергу, мабуть, з розрахунку на об"єднання довкола Є.Марчука, на наш погляд, ця двійка схибила, зробивши ряд гострих заяв, типу вищезгаданної, бо значно переоцінили свою значимість в баталії за президентство.

Поки вони намагалися знайти найбільший спільний дільник, їх дует залишився поза "великої гри". Доведеться їм, чи ні, приймати участь у "бойових" діях та на чиєму боці, покаже час. Одне можна з впевненістю сказати, що пік цінності кожного з дуету взагалі пройшов після оприлюднення "Заяви чотирьох".

Свою лепту вніс в хід подій президентської кампанії і екс-лідер НДП Анатолій Матвієнко. Напередодні Дня незалежності політичне об'єднання "Відкрита політика" ініціювала акцію - Форум демократичних сил під гаслом - "Народу правду і добробут, Україні - гідного президента!".

На форумі були присутні кандидати у Президенти України - Ю.Костенко, В.Онопенко, Ю.Кармазін, О.Ржавський, В.Олійник.

Із заяви самого організатора акції А.Матвієнка кореспонденту "Сегодня"краще за все видно мету проведення форуму:"Мы создали спрос - и скоро появится предложение. Думаю, что не стоит требовать у человека снимать свою кандидатуру в пользу другого, если он еще не готов этого сделать и завтра, возможно, тоже еще не сделает". ("В трех соснах от политики не трудно и заблудиться". "Сегодня", 26.08.99.).

Проте постає питання: чи всі учасники форуму, що претендують на найвищу посаду в державі, мають відповідні підстави для об"єднання з більш "прохідними" кандидатами при умові зацікавленності останніх у них.

Свій проміркований вибір серед учасників цієї акції зробив лише В.Олійник, стверджуючи на форумі, що єднання можливе, проте треба знати, з ким і навколо кого слід об"єднатися і згодом став одним із підписантів "заяви чотирьох".

Останні учасники форуму, за винятком вищезгаданого дуету, залишилися, якщо можна так сказати, у статусі "один в полі не воїн".

 Відсутність Віталія Кононова серед тих, які вже зблокувалися та учасників форуму, особливо не дивує, бо у зв'язку з тим, щом він не має свого електорату для президентських виборів, його співучасть нікого особливо не цікавить, що, мабуть, він сам добре розуміє.

Геннадій Удовенко, який опинився у ролі кандидата попри своє особисте бажання, будучи "моральним боржником" Леоніда Кучми, мабуть, підтримає свого "колишнього патрона", однак, до останнього стоятиме в стороні з бажанням "зберігти лице" та закріпити свої позиції.

Ті учасники, місце яких на "полі бою" ще не було визначене нами, але які мають самі серйозні наміри вступити до "бою", - це Петро Симоненко та Наталія Вітренко.

Наталія Вітренко, яка проголосила війну всім одразу, та яка продемонструвала свою непередбачуванність та некерованність, на нашу думку, втратила ту вагому підтримку Банкової та її друзів, та, як кажуть, підставилася під "прямий розстріл" проголошеним нею ж особистим ворогам.

Особлива позиція у Петра Миколайовича. У зв'язку із зміною у відносинах Банкової та Н.Вітренко, виникає суттєва зацікавленність першої у виході в другий тур саме Симоненка разом з Л.Кучмою. Підтвердженням такої думки є те, що "удари" прибічників Кучми до цього часу наносилися в основному по головному супротивникові Леоніда Даниловича - Олександру Морозу, частково - по Олександру Ткаченко, зараз "удари" спрямовуються на Євгена Марчука. Водночас по Петру Симоненку "удари" майже не наносяться, а саме оточення Л.Кучми стверджує, що єдиний конкурент у Ленида Даниловича - це комуніст Симоненко.

І ось, мабуть, перед Петром Миколайовичем постає дилема: чи то йти до кінця, чи то ні. Якщо йти до кінця, до переможного, тоді, коли перемога буде належити Л.Кучмі, КПУ додатково зміцнить свої позиції в парламенті та в державі в цілому. Але й разом з цим доведеться КПУ розділити з командою Кучми відповідальність. Для самого ж Симоненка шлях до кінця у президенти може опинитися шляхом в один кінець, бо залишитися лідером комуністів у разі його програшу та виграшу в президентській кампанії Леоніда Кучми, Петру Миколайовичу буде майже неможливо. Проте, якщо Петро Миколайович відмовиться від особистої боротьби і примкне до "заяви чотирьох", його не зрозуміє ні електорат, ні соратники.

Лише одне спроможний він зробити у разі відмови від спроб особистої боротьби - відмовитися на користь єдиного кандидата від "лівих". У цьому разі, безперечно, у другий тур виходять Олександр Мороз та Євген Марчук, і нас очікує цікава "джентельменська боротьба".

Чи зможе Петро Миколайович заради країни "переступити через самого себе"?

Таким чином при уважному розгляді "поля битв" на цей час самим потужним залишається "блок чотирьох", представники якого й вирішуватимуть долю держави.

Сам блок не однорідний по своєму складу. Чи зможе колективний розум узяти гору над особистою амбіційністю. Це покаже час.

EXPERT - 02/09/99

Вверх ...