ЧИ БУДУТЬ ВИКОРИСТАНІ ПЕНЕТИЦІАРНІ УСТАНОВИ ДЛЯ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ВИБОРІВ?

Пенетиціарні установи, тобто установи по виконанню покарань, - одне з найбільш слушних місць для фальсифікації виборів.

Є численні повідомлення про порушення та фальсифікацію результатів виборів у місцях позбавлення волі за підсумками виборів до Верховної Ради у 1998 році. Проте, із закритості самої системи, ці порушення не знайшли свого відображення і являються практично не доказовими. Тоді ситуацією скористалися владні структури для протягнення своїх представників до Верховної Ради.

Зрозуміло, що саме закритість самої системи Департаменту виконання покарань є ласим шматком у отриманні електорату, який можна примусити зробити той вибір, який потрібен. До того ж це вельми чисельний електорат.

На сьогодні за даними парламентського Комітета з питань законодавчого забезпечення провоохоронної діяльності і боротьби з організованною злочинністю та корупцією в пенетиціарних установах знаходиться 227 тисяч чоловік (з них 11,5 тисяч жінок , 3,5 тисячі неповнолітніх). До того ж є ще СІЗО.

В ситуації, коли, за повідомленнями того ж Комітету, на харчування кожної людини, що знаходиться в місцях позбавлення волі, відводиться лише 17 копійок в день, коли у камерах в СІЗО знаходяться по 30-40 чоловік, які сплять по черзі, людська гідність, мабуть, стає дешевою розмінною монетою.

В зонах вирує епідемія туберкульозу, на одних нарах знаходяться здоровий і хворий на СНІД.

До того ж і ситуація з охороною, що одержує мізерну заробітну плату і не має часто форменого одягу, вражає не менше.

От і спадає на думку, що активна зацікавленність деякими головами держадміністрацій, які, звісно, підтримують кандидата №1, цими установами є не чим іншим, як спробою задешево скупити волевиявлення тієї частини населення України, що позбавлена волі, але не позбавлена громадянських прав.

Для цього потрібні невеличка наполеглевість Адміністрації та деяка кількість мішків чаю. До того ж підписаний Президентом України Закон “Про амністію”, за яким від 30 до 40 тисяч в”язнів можуть вийти на волю, - є все тим же “батагом” чи “пряніком”, що може визначити волевиявлення цього електорату.

Крім того, представники деяких владних структур, вже маючи попередній досвід використання своєрідного електорату, не залишають поза увагою й психічно хворих. А це ще десятки тисяч голосів.

Що правда, нічого не відомо про подібну турботу в дисциплінарних батальйонах. Проте, це теж цікаве поле для збору чітко зорієнтованих голосів.

Треба визнати, що все вищевказане щодо підготовки широкомаштабної фальсіфікації виборів не доказове. Ніхто не наважиться з тих чи інших причин, які цілком зрозумілі, підтвердити викладену інформацію. Залишається одне - сподіватися, що знайдуться важелі, які стануть на перешкоді протизаконних дій.